- чародійник
- [чароуд’і/йниек]
-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чародійник
Смотреть что такое "чародійник" в других словарях:
чародійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
чародійник — а, ч. 1) заст. Те саме, що чарівник 1). 2) перен. Те саме, що чарівник 2) … Український тлумачний словник
чародійниця — і. 1) заст. Жін. до чародійник 1). 2) перен. Жін. до чародійник 2) … Український тлумачний словник
чародійницький — а, е. 1) заст. Прикм. до чародійник 1). 2) розм. Те саме, що чарівничий 2) … Український тлумачний словник
відьмак — (людина, яка займається чаклунством), чаклун, чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов ян);… … Словник синонімів української мови
майстер — 1) (той, хто досяг високої майстерности, досконалости у своїй роботі, творчості), віртуоз, митець, мастак, артист, штукар, майстерник; у[в]мілець, чаклун, маг (той, хто досяг найбільшої вправности в чомусь); чарівник, чудотворець, чародій,… … Словник синонімів української мови
фокусник — 1) (той, хто показує фокуси), штукар, фіґляр; ілюзіоніст (артист цирку); маг, чарівник, чародій, чародійник (традиційна назва артиста цирку); факір (перев. в мандрівному цирку) 2) див. витівник … Словник синонімів української мови
чаклун — 1) (людина, яка займається чаклунством), чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник, відьмак; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов… … Словник синонімів української мови
